«Музика, уява, фантазія, казка, творчість –
ось доріжка, йдучи якою дитина розвиває свої духовні сили»
В.А.Сухомлинський
Саврук Катерина Миколаївна
Педагогічний стаж роботи – 15 років
Спеціаліст «І кваліфікаційної категорії»
Поглиблено працюю над питанням:
«Музично-ритмічна діяльність в повсякденному житті дошкільнят»
Риковська Олена Геннадіївна
Педагогічний стаж роботи – 24 роки
Спеціаліст «вищої кваліфікаційної категорії»
Поглиблено працюю над питанням:
«Музикотерапія в роботі з дошкільниками»
Дошкільний вік надзвичайно важливий для наступного оволодіння людиною музичною культурою. Якщо в процесі музичної діяльності буде розвинена музично-естетична свідомість дітей, це не пройде безслідно для їх подальшого розвитку та духовного становлення. Тож наше основне завдання- підтримати кожну дитину, допомогти їй розкрити себе ще з раннього віку.
Головна мета занять з музично-рухової діяльності :
- пробудження у дітей прагнення до прекрасного;
- розвиток образного мислення та уяви;
- посилення емоційної чуттєвості та творчої активності;
- удосконалення техніки виконання танцювальних рухів.
Василь Сухомлинський зазначав, що музика, мелодія, краса музичних звуків – важливий засіб морального виховання людини, джерело шляхетності серця й чистоти душі. Колективні пісні, танці, музично-рухові ігри укріплюють почуття дружелюбності, колективізму, співпереживання. Дитина, залучаючись до мистецьких надбань свого народу, не лише пізнає його культуру, а й відчуває власну причетність до скарбниці національних цінностей.
Музика і рух формують у дитини свободу в творчому ми¬сленні, дають можливість імпровізувати, віддаючи натомість емоційні реакції: радість, задоволення. Музика і рух допомагають виховувати дітей, дають можливість пізнавати світ. Через музику і рух у ма¬лят розвиваються не лише художній смак і творча уява, але й любов до життя, людини, природи, фор¬мується внутрішній духовний світ. Музичні рухи — це найбільш продуктивний вид музичної діяльності щодо формування у дошкіль¬ників музичної творчості та творчих якостей осо¬бистості.
Музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Важливою ланкою музикотерапії є формування музично-сенсорних здібностей у дітей дошкільного віку та прояву у них музичних здібностей: емоційна чутливість, музичний слух, почуття ритму, вираження свого емоційного стану через рухи.
✅ Десять музичних хитрощів для батьків
Музичні заняття впливають на інтелектуальний розвиток і емоційне самопочуття дитини. Під дією музики активізуються енергетичні процеси організму, спрямовані на фізичне оздоровлення. Розвиток музикальності у кожної дитини індивідуальний, тому не потрібно засмучуватись, якщо у малюка не одразу виходить співати або танцювати, для цього потрібен час.
Людина, якій в дитинстві відкрили вікно в світ прекрасного, вміє повніше і радісніше сприймати життя.
Консультація для батьків:
« Як починати слухати музику з дитиною»
Шановні батьки! Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчіть її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності, а продовжувати одразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у закладі дошкільної освіти а й вдома.
Слухання музики разом з дитиною допоможе заспокоїтись і розслабитись.
У віці від одного до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, спокійний, доброзичливий. У процесі формування музичного сприйняття перед керівниками музичними і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.
Особливо важливою ланкою є формування музично-сенсорних здібностей у дітей дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку музично – сенсорних здібностей лежить слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили. Дітям на другому році життя можна запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти а потім вгадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей третього року життя ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Дитині можна запропонувати показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук).
Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів.
Поради щодо слухання музики
1.Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах).
2. Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.
3. В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори класичних та сучасних композиторів.
4. Можна слухати музику та супроводжувати її відповідними рухами – це зблизить вас і вашу дитину.
5. Фантазуйте під музику – можете щось намалювати, придумати легкі рухи, або наслідувати героя казки.
6. Релаксуйте та відпочивайте під музику – головне щоб вона приносила задоволення Вам і дитині!
